Місто ангелів Марія Бурмака




Місто аAmiнгелів і дощів
На казкDmiові малюнки схоже.
Тільки в аGнгелів – ні душіCismi,  
А лиш прAmiосто так – перехожіE7. 

Місто, щAmiо не чуже мені.
ЗолотеDmi павутиння вулиць...
Все, здаєGться, давно заснуCismiло,
Окрім свAmiітла в однім вікні.E7  

    Тільки рAmi7аз і не більDmiше,
    Знаю, не бGільше,
    Щоб забCути назавждиE7. 

    Лиш на мAmi7ить стану ближчDmiе,
    Я стану блиGжче
    І не змCожу вже піти.E7  

Місто зуAmiстрічей і прощань,
І розбиDmiтих сердець, можливо.
Берег праGвий і берег ліCismiвий,
І всі шAmiанси для сподіваньE7. 

Місто звAmiуків і голосів.
По брукDmiівці стікає тиша.
Все стаGє непомітно тиCismiхше,
І нечAmiутне уже для всіхE7. 

    Тільки рAmi7аз і не більDmiше,
    Знаю, не бGільше,
    Щоб забCути назавждиE7. 

    Лиш на мAmi7ить стану ближчDmiе,
    Я стану блиGжче
    І не змCожу вже піти.E7  

Ми стаAmiємо серед дощів.
Ми цьогDmiо зорепаду варті.
Що хотGіти іще нам ваCismiрто?
Лиш стояAmiти на цій межі.E7  

Місто прAmiистрасті, і образ,
І примDmiирень таких гарячих.
Ти, напеGвно, мене пробаCismiчиш –
Я прощаAmiла тебе не раз.E7  

    Тільки рAmi7аз і не більDmiше,
    Знаю, не бGільше,
    Щоб забCути назавждиE7. 

    Лиш на мAmi7ить стану ближчDmiе,
    Я стану блиGжче
    І не змCожу вже піти.E7   Ami  





Ohodnoťte tuto interpretaci
Hodnocení čtenářů: Slabé 1 hlas
Příspěvky:
Олег
Олег
anonim