DmiНині я вам розповім про свій дивний Amiсон.
НесDmiе мене течія в каналізаційній трубAmiі.
НапрDmiаво - "нєльзя", на ліво "нєльзя" - бетCон.
МенGmiе несе течіAmiя в суцільнім лайнDmiі. | (2)

І сморід страшний, глибока й суцільна пітьма.
І важко було триматися на плаву.
І безліч довкола таких самих, як і я.
Вири й звороти постійно на нашім шляху. | (2)

Із тих, хто тонув, майже ніхто не кричав.
Кого вир затягнув, той допомоги не хтів.
Кого в бік збила течія - той за собов зазивав,
Але я не звертав і відчув, що вже плисти так звик. | (2)

Я не знав, що є весни і квіт, є ранкова роса.
Аж раптом потужнішим став животворний потік.
Через вири і шлюзи кидало, тріщали хребти.
Знепритомнів, оклигав, аж гульк - я далеко не сам. | (2)

Я ще довго до неба, землі і трави там звикав,
А прокинувсь - і в сад, і нарвав оберемок квіток.
Урочисто ногами відкрив заяложений люк
І вінок опустив в пам'ять тих, хто залишився там. | (2)