Як зі Львова я си машеровал,
То я коня на гостро підковав.
Гой-я, гой-я, на гостро підковав.

Казав собі злотом підкувати,
Аби дівча чаром чарувати.
Гой-я, гой-я, чаром чарувати.

Зачарую, то буде плакати,
Буде мені листочок писати.
Гой-я, гой-я, листочок писати.

Коли умру, шумно м’я ховайте,
І на погріб дівчат поскликайте.
Гой-я, гой-я, дівчат поскликайте.

Насамперед наречену мою,
Най заплаче ревне наді мною.
Гой-я, гой-я, ревне наді мною.

Я їй скажу: не рони сльозоньку,
Вирости ми добрих сина й доньку.
Гой-я, гой-я, добрих сина й доньку.